Транспорт: розумна мобільність та управління потоками
Інтернет речей (IoT) вже змінив транспортні системи завдяки впровадженню сенсорів, підключених автомобілів та розумної інфраструктури. У 2025 році понад 70% нових авто в Європі оснащуються телематичними модулями, що збирають дані про швидкість, витрати пального та технічний стан. Це дозволяє автопаркам знижувати витрати на обслуговування до 25% за рахунок прогнозного ремонту.
Розумні світлофори з підтримкою IoT у містах України можуть адаптуватися під навантаження: наприклад, у Києві пілотний проєкт з “зеленими хвилями” знизив середній час очікування на перехрестях на 18%. Для громадського транспорту встановлення IoT-датчиків у автобусах дозволяє відстежувати пасажиропотік та оптимізувати маршрути.
Основні напрями впливу IoT на транспорт:
- зниження заторів через адаптивне управління світлофорами;
- впровадження “connected cars” для безпечнішого руху;
- моніторинг логістики в режимі реального часу;
- оптимізація технічного обслуговування транспорту.
У майбутньому інтеграція IoT із 5G забезпечить обмін даними між автомобілями та інфраструктурою із затримкою менше 10 мс, що стане основою для розвитку безпілотного транспорту.
Енергетика: оптимізація споживання та розумні мережі
Енергетичний сектор є одним із найбільших бенефіціарів впровадження IoT. У світі понад 100 мільйонів “smart meters” вже збирають дані про електроспоживання, а в Україні цей процес активізувався з 2023 року.
IoT дає змогу:
- збалансувати попит і пропозицію у “розумних” електромережах (smart grids), знижуючи ризик аварій;
- впроваджувати динамічні тарифи залежно від пікових навантажень;
- зменшувати втрати енергії на 10–15% завдяки точному контролю ліній;
- стимулювати енергоефективність у домогосподарствах через розумні лічильники та системи керування споживанням.
Наприклад, у Львові тестування IoT-систем для вуличного освітлення дозволило знизити споживання електроенергії на 35% завдяки автоматичному регулюванню яскравості ліхтарів залежно від трафіку та часу доби.
Напрям застосування | Ефект від IoT | Приклади |
Smart meters | Зниження втрат до 15% | Розумні лічильники у домогосподарствах |
Smart grids | Баланс попиту і генерації | Динамічні тарифи для населення |
Освітлення | Економія 30–40% енергії | Датчики руху та автоматичне регулювання |
Відновлювана енергетика | Оптимізація генерації | Сонячні панелі з IoT-контролерами |
Таким чином, IoT є критичним елементом енергетичної трансформації та переходу України до більш сталих систем.

Безпека: від міст до підприємств
IoT суттєво впливає на безпеку як у публічних просторах, так і на критично важливих об’єктах. У містах впроваджуються “розумні камери” з відеоаналітикою, які здатні не лише записувати відео, а й виявляти підозрілу поведінку або залишені предмети.
На підприємствах використання IoT-сенсорів для контролю температури, вологості чи токсичних газів знижує ризик аварій та полегшує дотримання стандартів охорони праці. У транспортній сфері сенсори безпеки відстежують тиск у шинах та попереджають водія про можливу небезпеку.
Основні напрямки впливу IoT на безпеку:
- міська безпека: моніторинг громадських місць у режимі реального часу;
- індустріальна безпека: попередження аварій через контроль параметрів;
- кібербезпека: захист даних IoT-мереж від атак, що стає все актуальнішим з огляду на зростання кількості підключених пристроїв (понад 25 млрд у світі у 2025 році).
Україна вже впроваджує IoT-рішення у сфері цивільної безпеки: у Дніпрі працює система розумних сирен, які отримують сигнали з центральних серверів і автоматично активуються у випадку повітряної тривоги. Це знижує час оповіщення населення на 30–40% у порівнянні зі старими методами.
Висновок
IoT стає фундаментальною технологією для транспорту, енергетики та безпеки. В Україні його розвиток може дати відчутні переваги — зменшення заторів, економію енергоресурсів та підвищення рівня захисту населення. Водночас необхідно враховувати виклики кіберзахисту, оскільки зростання кількості підключених пристроїв збільшує ризики атак.
Стратегія держави та бізнесу має включати інвестиції в IoT-інфраструктуру, навчання спеціалістів і створення стандартів безпеки. Тільки комплексний підхід дозволить Україні повністю використати потенціал Інтернету речей у ключових секторах.
Залишити відповідь